намагніченість

намагні́ченість

-ності, ж.

1》 Властивість за знач. намагнічений 2). Намагніченість годинників.

2》 Магнітний стан речовини.

3》 Фізична величина, яка характеризує намагніченість; дорівнює відношенню магнітного моменту тіла до його об'єму.

4》 Векторна величина, яка характеризує стан магнетика у зовнішньому магнітному полі.

Значення в інших словниках

1. намагніченість — намагні́ченість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. намагніченість — НАМАГНІ́ЧЕНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до намагні́чений. У феромагнетиків намагніченість може існувати без зовнішнього магнітного поля (з наук. літ.); Тіла, які довго зберігають намагніченість, називають постійними магнітами, або просто магнітами (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. намагніченість — НАМАГНІ́ЧЕНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. намагні́чений 2. Ліпарити часто мають обернений напрямок намагніченості і можуть створювати від’ємні магнітні аномалії (Допов. АН УРСР, 2, 1961, 176); Намагніченість годинників.  Словник української мови в 11 томах