намагнічений

намагні́чений

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до намагнітити.

2》 у знач. прикм.Який дістав властивості магніту.

Значення в інших словниках

1. намагнічений — намагні́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. намагнічений — НАМАГНІ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до намагні́тити. Аномально намагнічені породи свідчать про існування стаціонарних режимів і періодів збуреного поля в докембрії (з наук. літ.); Вислів “магнітна вода” свідомо беремо в лапки, бо він суперечить істині.  Словник української мови у 20 томах
3. намагнічений — НАМАГНІ́ЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до намагні́тити. 2. у знач. прикм. Який дістав властивості магніту. Основною його [компаса] частиною є намагнічена стрілка, яка вільно обертається на вістрі голки (Фіз. геогр., 5, 1956, 10).  Словник української мови в 11 томах