намагнічення

намагні́чення

-я, с.

Дія за знач. намагнітити.

Значення в інших словниках

1. намагнічення — намагні́чення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. намагнічення — НАМАГНІ́ЧЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. намагні́тити. – Ми говорили, Степане Михайловичу, про ту властивість намагнічення, яку має вся земна куля (М.  Словник української мови у 20 томах