намагнічений

НАМАГНІ́ЧЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до намагні́тити.

2. у знач. прикм. Який дістав властивості магніту.

Основною його [компаса] частиною є намагнічена стрілка, яка вільно обертається на вістрі голки (Фіз. геогр., 5, 1956, 10).

Значення в інших словниках

1. намагнічений — намагні́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. намагнічений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до намагнітити. 2》 у знач. прикм.Який дістав властивості магніту.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. намагнічений — НАМАГНІ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до намагні́тити. Аномально намагнічені породи свідчать про існування стаціонарних режимів і періодів збуреного поля в докембрії (з наук. літ.); Вислів “магнітна вода” свідомо беремо в лапки, бо він суперечить істині.  Словник української мови у 20 томах