намагнічуватися
НАМАГНІ́ЧУВАТИСЯ, ується, недок., НАМАГНІ́ТИТИСЯ, і́титься, док.
1. Набувати властивостей магніту.
Феромагнітні метали мають властивість намагнічуватися під дією електромагнітної енергії Сонця (з наук. літ.);
Шматочком металевого дроту проводять в одному напрямку по поверхні шовкової матерії до тих пір, поки він не намагнітиться (з наук.-попул. літ.).
2. тільки недок. Пас. до намагні́чувати.
* Образно. Я сам відчував, як крок за кроком у мені намагнічується кожна жилочка (В. Шкляр).
Словник української мови (СУМ-20)