намагнічувати
НАМАГНІ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., НАМАГНІ́ТИТИ, і́чу, і́тиш, док., що.
Надавати якому-небудь тілу властивостей магніта.
Надзвичайно потужне.. випромінювання “Люцифера” [корабля] намагнічувало всі металеві частини й системи електричного запалювання навколишніх моторів на досить великій відстані (В. Владко);
* Образно. Поет будує рядок, низку рядків, намагнічує ліричну колізію, звертаючись до повторення й градації лексичних форм (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)