намагнічувати

НАМАГНІ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., НАМАГНІ́ТИТИ, і́чу, і́тиш, док., перех. Надавати якому-небудь тілу властивостей магніту.

Натисненням на кнопку замикається коло сигналу, і струм, проходячи по обмотці, намагнічує сердечник, який притягає якірець (Підручник шофера.., 1960, 166);

Щоб намагнітити стальну в’язальну спицю або перо, досить провести по них кілька разів в одному напрямі одним з полюсів магніту (Фізика, II, 1957, 131);

*Образно. Вони дивились на зорі.. Зорі кликали їх, намагнічували їм серця (Мик., Повісті.., 1956, 157).

Значення в інших словниках

1. намагнічувати — намагні́чувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. намагнічувати — -ую, -уєш, недок., намагнітити, -ічу, -ітиш, док., перех. Надавати якому-небудь тілу властивостей магніту.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. намагнічувати — НАМАГНІ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., НАМАГНІ́ТИТИ, і́чу, і́тиш, док., що. Надавати якому-небудь тілу властивостей магніта. Надзвичайно потужне..  Словник української мови у 20 томах