намагнічування

НАМАГНІ́ЧУВАННЯ, я, с. Дія і стан за знач. намагні́чувати і намагні́чуватися.

Сплави легко піддаються намагнічуванню.

Значення в інших словниках

1. намагнічування — намагні́чування іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. намагнічування — -я, с. Дія і стан за знач. намагнічувати і намагнічуватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. намагнічування — НАМАГНІ́ЧУВАННЯ, я, с. Дія і стан за знач. намагні́чувати і намагні́чуватися. Сигнал відгуку на поляризацію залежить від орієнтації намагнічування нікелевого зразка (з наук. літ.); Анре Ампер перший експериментально знайшов ефективні методи намагнічування заліза (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах