Великий тлумачний словник сучасної мови

Значення в інших словниках

  1. намагнічування — намагні́чування іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. намагнічування — НАМАГНІ́ЧУВАННЯ, я, с. Дія і стан за знач. намагні́чувати і намагні́чуватися. Сигнал відгуку на поляризацію залежить від орієнтації намагнічування нікелевого зразка (з наук. літ.); Анре Ампер перший експериментально знайшов ефективні методи намагнічування заліза (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. намагнічування — НАМАГНІ́ЧУВАННЯ, я, с. Дія і стан за знач. намагні́чувати і намагні́чуватися. Сплави легко піддаються намагнічуванню.  Словник української мови в 11 томах