намагнічування

НАМАГНІ́ЧУВАННЯ, я, с.

Дія і стан за знач. намагні́чувати і намагні́чуватися.

Сигнал відгуку на поляризацію залежить від орієнтації намагнічування нікелевого зразка (з наук. літ.);

Анре Ампер перший експериментально знайшов ефективні методи намагнічування заліза (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. намагнічування — намагні́чування іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. намагнічування — -я, с. Дія і стан за знач. намагнічувати і намагнічуватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. намагнічування — НАМАГНІ́ЧУВАННЯ, я, с. Дія і стан за знач. намагні́чувати і намагні́чуватися. Сплави легко піддаються намагнічуванню.  Словник української мови в 11 томах