1. Словник української мови у 20 томах

намагнічування

НАМАГНІ́ЧУВАННЯ, я, с.

Дія і стан за знач. намагні́чувати і намагні́чуватися.

Сигнал відгуку на поляризацію залежить від орієнтації намагнічування нікелевого зразка (з наук. літ.);

Анре Ампер перший експериментально знайшов ефективні методи намагнічування заліза (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. намагнічування — намагні́чування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. намагнічування — -я, с. Дія і стан за знач. намагнічувати і намагнічуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. намагнічування — НАМАГНІ́ЧУВАННЯ, я, с. Дія і стан за знач. намагні́чувати і намагні́чуватися. Сплави легко піддаються намагнічуванню. Словник української мови в 11 томах