1. Словник української мови у 20 томах

намагнічувати

НАМАГНІ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., НАМАГНІ́ТИТИ, і́чу, і́тиш, док., що.

Надавати якому-небудь тілу властивостей магніта.

Надзвичайно потужне.. випромінювання “Люцифера” [корабля] намагнічувало всі металеві частини й системи електричного запалювання навколишніх моторів на досить великій відстані (В. Владко);

* Образно. Поет будує рядок, низку рядків, намагнічує ліричну колізію, звертаючись до повторення й градації лексичних форм (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. намагнічувати — намагні́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. намагнічувати — -ую, -уєш, недок., намагнітити, -ічу, -ітиш, док., перех. Надавати якому-небудь тілу властивостей магніту. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. намагнічувати — НАМАГНІ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., НАМАГНІ́ТИТИ, і́чу, і́тиш, док., перех. Надавати якому-небудь тілу властивостей магніту. Натисненням на кнопку замикається коло сигналу, і струм, проходячи по обмотці, намагнічує сердечник... Словник української мови в 11 томах