намаханий
НАМА́ХАНИЙ, а, е, прост.
Дурнуватий, дивний.
– Вони всі, дівчата, намахані, – філософствує Ванько. – Як тільки семирічку закінчить, так і цілиться заміж (А. Дімаров);
* У порівн. – Може, вона теж поетка? – каже наздогад Вірунька. – Бо як біжить до ларка за хлібом, то, мов намахана, людей жахається (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)