намахатися
НАМАХА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., чим, розм.
Багато, довго помахати чим-небудь.
– Намахався я шаблею на Яна-Казимiра вкупi з польськими панами (І. Нечуй-Левицький);
– А дайте мені, панове-товариші, кухоль горілки, бо щось моя рука вже намахалася! (А. Кащенко);
Намахавшись за день косою, він спроквола йшов піщаним берегом, полощучи ноги в рожевій на заході сонця дніпровській воді (В. Дрозд);
– Та й було б за що [помирати], а то ж таки задаремно. Не вельми намахаєшся голим кулаком (І. Білик);
– Ну й намолотили! – вигукує Гордій Чурай. – Ціпом так не намахаєшся, як голоблею! (В. Чемерис).
Словник української мови (СУМ-20)