намацаний
НАМА́ЦАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до нама́цати 1.
Ще вібрує двигун, як нетвердо намацаний пульс... (О. Забужко);
// нама́цано, безос. пред.
Різні країни проходили по-різному точку біфуркації: у сусідній державі вона не відбулася, її навіть не намацано, бо стан масової свідомості її мешканців міфологічний, традиціоналістський (із журн.).
2. у знач. прикм., перен. Виявлений, знайдений унаслідок пошуків.
Запитання тривожне, як молотом стукало: куди ж тепер, серед білого дня, намацаний поліцією? (Іван Ле).
Словник української мови (СУМ-20)