намережати

НАМЕРЕ́ЖАТИ, аю, аєш і НАМЕРЕ́ЖИТИ, жу, жиш, док., чого і без прям. дод.

Мережачи, виготовити у великій кількості.

Христя за всю осінь з хати не виходила: сиділа та від нудьги вишивала сорочки. Намережила та нацяцькувала і собі, і Колісникові (Панас Мирний);

Хотіла би й я щось таке намережати, та поки ще не насмілилася (із журн.).

Значення в інших словниках

1. намережати — намере́жати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. намережати — -аю, -аєш і намережити, -жу, -жиш, док., перех. Мережачи, виготовити у великій кількості.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. намережати — НАМЕРЕ́ЖАТИ, аю, аєш і НАМЕРЕ́ЖИТИ, жу, жиш, док., перех. Мережачи, виготовити у великій кількості. Христя за всю осінь з хати не виходила: сиділа та від нудьги вишивала сорочки. Намережила та нацяцькувала і собі, і Колісникові (Мирний, III, 1954, 295).  Словник української мови в 11 томах