намережаний

НАМЕРЕ́ЖАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до намере́жати.

На його довгі вуса напирав червоний, як перчина, ніс, а з щік вибивався жовтавий, намережаний прожилками рум'янець (М. Стельмах);

// намере́жано, безос. пред.

– Візьми, хлопче, ось цього листа, до ладу прочитай та й мені розкажи, що там намережано (П. Запаренко);

// у знач. ім. намере́жане, ного, с. Те, що намережили.

Вчора прочитав власною рукою намережане й подумав: “Мо й справді напишу роман? Ото буде номер! У декого з наших терехівських обивателів жовч розіллється, слово честі” (В. Дрозд).