наменутися
НАМЕНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док., діал.
Почати, спробувати говорити.
– Мені слова промовити не вільно при батьку: тільки наменусь, усі моргають і кивають, що треба мені за язик вкуситися! (Марко Вовчок).
Словник української мови (СУМ-20)