Словник української мови у 20 томах

намив

НАМИ́В, у, ч.

1. Дія за знач. намива́ти, нами́ти 3.

Укріпні роботи берега супроводжуються намивом пляжів із використанням дрібнозернистого піску (з наук. літ.);

На судноремонтних заводах ведуть розрахунки розмиву або намиву ґрунту в мiсцях спуску або пiдйому суден (з наук.-техн. літ.).

2. Частина берега, яку нанесла вода.

Палко доводив [Сокол], що після зливи слід, не відкладаючи, вивчити намиви, створені водоспадами (В. Владко);

Бережок розмістилося на високому широкому піщаному намиві, що проліг уздовж лівого берега Десни й поріс лозами та вербами (Ю. Мушкетик);

На піщаному намиві Дніпра будівельники зводять багатоповерхові житлові будинки (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. намив — нами́в іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. намив — -у, ч. 1》 Дія за знач. намивати, намити 3). 2》 Частина берега, яку нанесла вода.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. намив — НАМИ́В, у, ч. 1. Дія за знач. намива́ти, нами́ти 3. Завершено намив дамби вздовж низького лівого берега Дніпра (Рад. Укр., 29.УІІ 1962, 1). 2. Частина берега, яку нанесла вода.  Словник української мови в 11 томах