намножений

НАМНО́ЖЕНИЙ, а, е, розм.

Дієпр. пас. до намно́жити.

А опанувавши їзду на конях, вміючи швидко пересуватися, само собою виникає проблема розширення простору для намножених табунів (Д. Гуменна);

// намно́жено, безос. пред.

Орлисто намножено малиновість огню; згромаджено жар – виднокруг обгорнув (В. Барка).

Словник української мови (СУМ-20)