намовитися —
намо́витися дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
намовитися —
див. намовлятися.
Великий тлумачний словник сучасної мови
намовитися —
ДОМО́ВИТИСЯ з ким (у попередніх розмовах, переговорах досягти певної згоди, вирішити щось), УМО́ВИТИСЯ (ВМО́ВИТИСЯ), ЗМО́ВИТИСЯ, ДОМО́ВИТИ кого, що, ДОГОВОРИ́ТИСЯ, ЗГОВОРИ́ТИСЯ, ПОГО́ДИТИСЯ, ЗГО́ДИТИСЯ рідше, ЗЛА́ДИТИСЯ розм., ПОЛАДНА́ТИСЯ розм.
Словник синонімів української мови
намовитися —
НАМО́ВИТИСЯ див. намовля́тися.
Словник української мови в 11 томах
намовитися —
Намовля́тися, -ля́юся, -єшся сов. в. намо́витися, -влюся, -вишся, гл. Уговариваться, уговориться, сговариваться, сговориться. Мир. ХРВ. 57. Так намовились між себе, щоб уже всіма голосами Сомка обрати. К. ЧР. 303.
Словник української мови Грінченка