намоклий

НАМО́КЛИЙ, а, е.

Дієпр. акт. до намо́кнути, намо́кти.

Повиходили [рибалки] на берег, Човни пов'язали, А одежу намоклую Сушитись поклали (Б. Грінченко);

Нарцис ледве волочив свої намоклі за день ноги (Н. Королева);

Повітря було повне запаху золи, вапна, .. намоклого дерева, гнилих трісок (М. Томчаній).

Значення в інших словниках

1. намоклий — намо́клий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. намоклий — див. мокрий  Словник синонімів Вусика
3. намоклий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до намокнути, намокти. || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. намоклий — МО́КРИЙ (просякнутий водою, насичений вологою); НАМО́КЛИЙ, НАМО́ЧЕНИЙ, ЗМО́КЛИЙ, ЗМО́ЧЕНИЙ, ЗМОКРІ́ЛИЙ (який змок, просяк водою); ПРОМО́КЛИЙ, ВИ́МОКЛИЙ, ПЕРЕМО́КЛИЙ, МОКРЮ́ЩИЙ розм.  Словник синонімів української мови
5. намоклий — НАМО́КЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до намо́кнути, намо́кти. Повиходили [рибалки] на берег, Човни пов’язали, А одежу намоклую Сушитись поклали (Гр., І, 1963, 29); Повітря було повне запаху золи, вапна, .. намоклого дерева, гнилих трісок (Томч., Готель.., 1960, 56).  Словник української мови в 11 томах