наморитися

НАМОРИ́ТИСЯ, морю́ся, мо́ришся, док., розм.

Сильно втомитися, зморитися.

Іноді так наморишся – рук, ніг не чусш, спини не розігнеш... (Панас Мирний);

– Ху! От так наморився, братця! Ну, так і робота була! (В. Винниченко);

Євген Вікторович наморився за цей рік (Іван Ле);

– Бува, і наморюся, а виду не подам, – хвалилася вона (А. Шиян);

– Хай таки відпочинуть. Бо ж наморилися. Правда? (Г. Усач);

Сердега [Мирон] був схожий на живого чоловіка, який, наморившись, сів на підлогу подрімати (В. Шкляр).

Значення в інших словниках

1. наморитися — намори́тися дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. наморитися — див. утомлюватися  Словник синонімів Вусика
3. наморитися — -морюся, -моришся, док., розм. Сильно втомитися, зморитися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. наморитися — СТОМИ́ТИСЯ (зазнати втоми), УТОМИ́ТИСЯ (ВТОМИ́ТИСЯ), НАТОМИ́ТИСЯ, ЗМУ́ЧИТИСЯ, ЗМОРИ́ТИСЯ, ЗАМОРИ́ТИСЯ розм., УМОРИ́ТИСЯ (ВМОРИ́ТИСЯ) розм., НАМОРИ́ТИСЯ розм., ВИ́МОРИТИСЯ розм., ЗАТОМИ́ТИСЯ розм.; ЗАТЯГА́ТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
5. наморитися — Намори́тися, -морю́ся, -мо́ришся, -ряться  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. наморитися — НАМОРИ́ТИСЯ, морю́ся, мо́ришся, док., розм. Сильно втомитися, зморитися. Іноді так наморишся — рук, ніг не чусш, спини не розігнеш… (Мирний, І. 1954, 91); Євген Вікторович наморився за цей рік (Ле, Міжгір’я, 1953, 193).  Словник української мови в 11 томах