Словник української мови у 20 томах

наморити

НАМОРИ́ТИ, морю́, мо́риш, док.

1. Морючи, знищити якусь кількість кого-небудь.

Наморити комарів;

Наморити щурів.

2. Дуже втомити, зморити кого-небудь.

Наморити коней.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. наморити — намори́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. наморити — -морю, -мориш, док., перех. 1》 Морючи, знищити якусь кількість кого-, чого-небудь. 2》 Сильно втомити, зморити кого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. наморити — СТОМИ́ТИ (довести когось до втоми), УТОМИ́ТИ (ВТОМИ́ТИ), ЗМОРИ́ТИ, ЗАТОМИ́ТИ підсил. розм., ЗАМОРИ́ТИ розм., УМОРИ́ТИ (ВМОРИ́ТИ) розм., НАМОРИ́ТИ розм., ВИ́МОРИТИ розм., УХЕ́КАТИ (ВХЕ́КАТИ) розм., УХО́РКАТИ (ВХО́РКАТИ) діал.  Словник синонімів української мови
  4. наморити — НАМОРИ́ТИ, морю́, мо́риш, док., перех. 1. Морючи, знищити якусь кількість кого-, чого-небудь. 2. Сильно втомити, зморити кого-небудь.  Словник української мови в 11 томах