наморщуватися
НАМО́РЩУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., НАМО́РЩИТИСЯ, щуся, щишся, док.
1. Збиратися, вкриватися зморшками (про шкіру обличчя і його частини).
Чоло його наморщилось, і уста міцно стиснулися (І. Франко);
– Сідайте, Степане Васильовичу. Не знаю, чи діти щось наварили на вечерю, – наморщилось її обличчя (М. Стельмах);
Його [Христофора Ничипоровича] ніс наморщився (Б. Харчук).
2. Морщачись, робити яку-небудь гримасу.
І од сієї він мокрухи скрививсь, наморщивсь (І. Котляревський);
– А може, я й розвеселю її якимсь таким кругленьким словом? – округлює долоні, та обличчя хитренького чорта наморщується непевністю (М. Стельмах);
Людмила Миколаївна невдоволено наморщилась: – Годі вам блазнювати! (І. Росоховатський).
Словник української мови (СУМ-20)