наморщувати

НАМО́РЩУВАТИ, ую, уєш, недок., НАМО́РЩИТИ, шу, щиш, док., що, рідше чого.

Збирати зморшками шкіру обличчя або якоїсь його частини.

Сердито наморщував [Лазар] сіре у цеглястих плямах обличчя (М. Коцюбинський);

– Все папери й папери... – наморщуючи лоба, вона згребла аркуші в купку (М. Дашкієв);

Той збив шапку на потилицю, наморщив лоба (В. Малик);

Промовець наморщив спітніле чоло (Ю. Андрухович);

* Образно. Здавалося, що земля тут в хвилину гніву наморщила свою кору, як дикий звір шкуру, та й так і захолола (М. Коцюбинський);

// Нахмурювати, насуплювати (брови).

Люба взяла газету, кумедно наморщила брівки (В. Собко);

Часами болізно [болісно] у сні наморщить [велет] густі брови (Леся Українка).

Значення в інших словниках

1. наморщувати — намо́рщувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. наморщувати — -ую, -уєш, недок., наморщити, -щу, -щиш, док., перех. Збирати зморшками шкіру обличчя або якоїсь його частини. || Нахмурювати, насуплювати (брови).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. наморщувати — МО́РЩИТИ (робити зморшки, складки на шкірі, обличчі тощо; утворювати брижі перев. на поверхні води), ЗМО́РЩУВАТИ, БРИ́ЖИТИ (перев. поверхню води); НАМО́РЩУВАТИ (шкіру обличчя або якоїсь його частини). — Док.: змо́рщити, помо́рщити, збри́жити, намо́рщити.  Словник синонімів української мови
4. наморщувати — НАМО́РЩУВАТИ, ую, уєш, недок., НАМО́РЩИТИ, шу, щиш, док., перех. Збирати зморшками шкіру обличчя або якоїсь його частини. Сердито наморщував [Лазар] сіре у цеглястих плямах обличчя (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах