Орфографічний словник української мови

наморщувати

намо́рщувати

дієслово недоконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. наморщувати — -ую, -уєш, недок., наморщити, -щу, -щиш, док., перех. Збирати зморшками шкіру обличчя або якоїсь його частини. || Нахмурювати, насуплювати (брови).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. наморщувати — НАМО́РЩУВАТИ, ую, уєш, недок., НАМО́РЩИТИ, шу, щиш, док., що, рідше чого. Збирати зморшками шкіру обличчя або якоїсь його частини. Сердито наморщував [Лазар] сіре у цеглястих плямах обличчя (М. Коцюбинський); – Все папери й папери...  Словник української мови у 20 томах
  3. наморщувати — МО́РЩИТИ (робити зморшки, складки на шкірі, обличчі тощо; утворювати брижі перев. на поверхні води), ЗМО́РЩУВАТИ, БРИ́ЖИТИ (перев. поверхню води); НАМО́РЩУВАТИ (шкіру обличчя або якоїсь його частини). — Док.: змо́рщити, помо́рщити, збри́жити, намо́рщити.  Словник синонімів української мови
  4. наморщувати — НАМО́РЩУВАТИ, ую, уєш, недок., НАМО́РЩИТИ, шу, щиш, док., перех. Збирати зморшками шкіру обличчя або якоїсь його частини. Сердито наморщував [Лазар] сіре у цеглястих плямах обличчя (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах