наморщувати

НАМО́РЩУВАТИ, ую, уєш, недок., НАМО́РЩИТИ, шу, щиш, док., перех.

Збирати зморшками шкіру обличчя або якоїсь його частини. Сердито наморщував [Лазар] сіре у цеглястих плямах обличчя (Коцюб., II, 1955, 200);

Вона замислюється, наморщує невисокий лоб (Стельмах, Хліб.., 1959, 534);

// Нахмурювати, насуплювати (брови).

Часами болізно у сні наморщить [велет] густі брови (Л. Укр., І, 1951, 459);

Люба взяла газету, кумедно наморщила брівки (Собко, Справа.., 1959, 19);

*Образно. Здавалося, що земля тут в хвилину гніву наморщила свою кору, як дикий звір шкуру, та й так і захолола (Коцюб., І, 1955, 252).

Значення в інших словниках

1. наморщувати — намо́рщувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. наморщувати — -ую, -уєш, недок., наморщити, -щу, -щиш, док., перех. Збирати зморшками шкіру обличчя або якоїсь його частини. || Нахмурювати, насуплювати (брови).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. наморщувати — НАМО́РЩУВАТИ, ую, уєш, недок., НАМО́РЩИТИ, шу, щиш, док., що, рідше чого. Збирати зморшками шкіру обличчя або якоїсь його частини. Сердито наморщував [Лазар] сіре у цеглястих плямах обличчя (М. Коцюбинський); – Все папери й папери...  Словник української мови у 20 томах
4. наморщувати — МО́РЩИТИ (робити зморшки, складки на шкірі, обличчі тощо; утворювати брижі перев. на поверхні води), ЗМО́РЩУВАТИ, БРИ́ЖИТИ (перев. поверхню води); НАМО́РЩУВАТИ (шкіру обличчя або якоїсь його частини). — Док.: змо́рщити, помо́рщити, збри́жити, намо́рщити.  Словник синонімів української мови