намуштрований
НАМУШТРО́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до намуштрува́ти.
Там у них собаки-шукачі здорово намуштровані, будь-який слід візьмут (О. Гончар);
У полковника добре намуштрованих Козаків загін (Б. Олійник);
Вона [дівчина] .. гукнула свою служницю, добре намуштровану в таких справах (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо).
Словник української мови (СУМ-20)