Словник української мови у 20 томах

намуштрований

НАМУШТРО́ВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до намуштрува́ти.

Там у них собаки-шукачі здорово намуштровані, будь-який слід візьмут (О. Гончар);

У полковника добре намуштрованих Козаків загін (Б. Олійник);

Вона [дівчина] .. гукнула свою служницю, добре намуштровану в таких справах (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. намуштрований — намуштро́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. намуштрований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до намуштрувати. || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. намуштрований — НАМУШТРО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до намуштрува́ти.  Словник української мови в 11 томах