Словник української мови у 20 томах

наміняний

НАМІ́НЯНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до наміня́ти.

Застави обминали, а де зробити це не вдалося, – показували довідку: ніби повертаються до Харкова з наміняними продуктами (Я. Гримайло);

Коло напільного вікна стоїть пишне ліжко, застелене дорогими, ненаськими ковдрами, наміняними в голод двадцять першого року (М. Стельмах);

Три міліціонери .. перемацували на возах наміняні ягоди, борошно, всякий скарб, щось відбирали, щось кидали назад (Є. Пашковський).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. наміняний — намі́няний дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
  2. наміняний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до наміняти.  Великий тлумачний словник сучасної мови