наняти
НАНЯ́ТИ, найму́, на́ймеш, док., що, кого і без прям. дод., розм.
Те саме, що найня́ти.
– А ось я, коли хочете, дівчину вам привіз. Чи може, вже наняли собі? (Б. Грінченко);
Він наняв собі маленьке кавалерське помешкання, дешеве, з вікном на подвір'я (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)