наокруг
НАО́КРУ́Г, присл., рідко.
Те саме, що навкруги́.
Не засну я в оцій глухоман,. Що пітьмою злягла наокруг (Л. Первомайський);
Нічна зміна сторожі закінчувала свою варту, приходили сторожі денні, на вежах і наокруг стін Гори .. лунали звуки бил (С. Скляренко).
Словник української мови (СУМ-20)