нападлючити

НАПАДЛЮ́ЧИТИ, чу, чиш, док., розм.

Зробити підлоту, наробити підлот.

Він спершу катував себе і мучив, Якщо комусь, бувало, нападлючить... (С. Воскрекасенко).

Значення в інших словниках

1. нападлючити — нападлю́чити дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. нападлючити — -чу, -чиш, док., розм. Зробити підлоту, наробити підлот.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нападлючити — НАПАДЛЮ́ЧИТИ, чу, чиш, док., розм. Зробити підлоту, наробити підлот.  Словник української мови в 11 томах