нападки

НАПА́ДКИ, док, мн.

Докори, звинувачення, перев. без достатніх підстав.

Уже невмоготу йому стало нападки терпіти од старого Макухи (Г. Квітка-Основ'яненко);

Чуплак мовчки вислухав нападки дочки (С. Чорнобривець);

Якось ще в восьмому дівчата в класі образили її: задавака, довгими своїми віями хвастає, думає, як вії довгі, так уже й на екран! Була в цих нападках частка правди (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. нападки — напа́дки множинний іменник  Орфографічний словник української мови
2. нападки — -док, мн. Докори, обвинувачення, перев. без достатніх підстав.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нападки — НАПА́ДКИ мн. (докори, звинувачення, перев. без достатніх підстав); НА́СКОК перев. мн., розм. (грубе звинувачення когось у чому-небудь); ЗА́ЧІПКА перев. мн., ПРИ́ЧІ́ПКА розм.  Словник синонімів української мови
4. нападки — НАПА́ДКИ, док, мн. Докори, обвинувачення, перев. без достатніх підстав. Уже невмоготу йому стало нападки терпіти од старого Макухи (Кв.-Осн., II, 1956, 258); Чуплак мовчки вислухав нападки дочки (Чорн., Визвол.  Словник української мови в 11 томах