нападки

НАПА́ДКИ мн. (докори, звинувачення, перев. без достатніх підстав); НА́СКОК перев. мн., розм. (грубе звинувачення когось у чому-небудь); ЗА́ЧІПКА перев. мн., ПРИ́ЧІ́ПКА розм. (необґрунтований, несправедливий або дріб'язковий докір, зауваження); ЗА́КИД (вказівка на недогляд, ваду, зроблена перев. у недоброзичливому тоні). Сковорода не боявся ні життя тяжкого, ні нападок ворогів, а тим більше смерті (П. Тичина); У тітки була препогана звичка: збивати свого суперника з лінії безладними наскоками (І. Волошин); Її навіть сердила ще та ненависть, ті зачіпки.. — Чого ви такі ненависні до його? — допитувалась у братів Галя (Панас Мирний); Молодий артист утомився, зауваження режисера здаються йому причіпками (Ю. Мартич); — Я в педагоги й не пнусь, — сердито відказав на цей закид Антон Герасимович (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. нападки — напа́дки множинний іменник  Орфографічний словник української мови
2. нападки — -док, мн. Докори, обвинувачення, перев. без достатніх підстав.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нападки — НАПА́ДКИ, док, мн. Докори, звинувачення, перев. без достатніх підстав. Уже невмоготу йому стало нападки терпіти од старого Макухи (Г. Квітка-Основ'яненко); Чуплак мовчки вислухав нападки дочки (С.  Словник української мови у 20 томах
4. нападки — НАПА́ДКИ, док, мн. Докори, обвинувачення, перев. без достатніх підстав. Уже невмоготу йому стало нападки терпіти од старого Макухи (Кв.-Осн., II, 1956, 258); Чуплак мовчки вислухав нападки дочки (Чорн., Визвол.  Словник української мови в 11 томах