напатякати
НАПАТЯ́КАТИ, аю, аєш, док., чого і без дод., розм.
Наговорити багато зайвого, нісенітного і т. ін.
Василь одвернувся і відстав, наче й не чув нічого, а сам подумав: – І звідки вона, ліліпутик, знає все? Мабуть, Ванька напатякав? (О. Копиленко);
Чого й справді .. сунутися було [хазяйці] до штабу? Ще напатякає чого зайвого (Ю. Бедзик).
Словник української мови (СУМ-20)