напелехати
НАПЕЛЕХА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що, діал.
Набрати.
– Ото рай! Ото пишний панський рай! Ой вшелепаються в тебе через тини та перетинки наші козаки і напелехають райських яблучок повні приполи й пазухи, – сміявся Кривоніс (І. Нечуй-Левицький);
– Глянь, дівка майже на відданні, а цілий тобі день грається: то з зайченятами, то куріпчат або перепеленят повну пазуху напелехає (Дніпрова Чайка).
Словник української мови (СУМ-20)