наперти —
напе́рти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
наперти —
див. напирати II.
Великий тлумачний словник сучасної мови
наперти —
ЗБИРА́ТИСЯ (опинятися в одному місці, в однієї особи чи в одних руках), ГРОМА́ДИТИСЯ, ГУРТУВА́ТИСЯ, НАГРОМА́ДЖУВАТИСЯ, ЗГРОМА́ДЖУВАТИСЯ розм.; ЗОСЕРЕ́ДЖУВАТИСЯ, КОНЦЕНТРУВА́ТИСЯ, СТЯГА́ТИСЯ, НАСУВА́ТИ перев. док., розм.
Словник синонімів української мови
наперти —
НАПЕ́РТИ див. напира́ти².
Словник української мови в 11 томах
наперти —
Напе́рти, -ся см. напірати, -ся.
Словник української мови Грінченка