наперти

Напе́рти, -ся

см. напірати, -ся.

Значення в інших словниках

1. наперти — напе́рти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. наперти — див. напирати II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. наперти — НАПЕ́РТИ див. напира́ти².  Словник української мови у 20 томах
4. наперти — ЗБИРА́ТИСЯ (опинятися в одному місці, в однієї особи чи в одних руках), ГРОМА́ДИТИСЯ, ГУРТУВА́ТИСЯ, НАГРОМА́ДЖУВАТИСЯ, ЗГРОМА́ДЖУВАТИСЯ розм.; ЗОСЕРЕ́ДЖУВАТИСЯ, КОНЦЕНТРУВА́ТИСЯ, СТЯГА́ТИСЯ, НАСУВА́ТИ перев. док., розм.  Словник синонімів української мови
5. наперти — НАПЕ́РТИ див. напира́ти².  Словник української мови в 11 томах