наперти
Напе́рти, -ся
см. напірати, -ся.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- наперти — напе́рти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- наперти — див. напирати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
- наперти — НАПЕ́РТИ див. напира́ти². Словник української мови у 20 томах
- наперти — ЗБИРА́ТИСЯ (опинятися в одному місці, в однієї особи чи в одних руках), ГРОМА́ДИТИСЯ, ГУРТУВА́ТИСЯ, НАГРОМА́ДЖУВАТИСЯ, ЗГРОМА́ДЖУВАТИСЯ розм.; ЗОСЕРЕ́ДЖУВАТИСЯ, КОНЦЕНТРУВА́ТИСЯ, СТЯГА́ТИСЯ, НАСУВА́ТИ перев. док., розм. Словник синонімів української мови
- наперти — НАПЕ́РТИ див. напира́ти². Словник української мови в 11 томах