наперти
напе́рти
див. напирати II.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- наперти — напе́рти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- наперти — НАПЕ́РТИ див. напира́ти². Словник української мови у 20 томах
- наперти — ЗБИРА́ТИСЯ (опинятися в одному місці, в однієї особи чи в одних руках), ГРОМА́ДИТИСЯ, ГУРТУВА́ТИСЯ, НАГРОМА́ДЖУВАТИСЯ, ЗГРОМА́ДЖУВАТИСЯ розм.; ЗОСЕРЕ́ДЖУВАТИСЯ, КОНЦЕНТРУВА́ТИСЯ, СТЯГА́ТИСЯ, НАСУВА́ТИ перев. док., розм. Словник синонімів української мови
- наперти — НАПЕ́РТИ див. напира́ти². Словник української мови в 11 томах
- наперти — Напе́рти, -ся см. напірати, -ся. Словник української мови Грінченка