наперти

НАПЕ́РТИ див. напира́ти².

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наперти — напе́рти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. наперти — див. напирати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. наперти — НАПЕ́РТИ див. напира́ти². Словник української мови у 20 томах
  4. наперти — ЗБИРА́ТИСЯ (опинятися в одному місці, в однієї особи чи в одних руках), ГРОМА́ДИТИСЯ, ГУРТУВА́ТИСЯ, НАГРОМА́ДЖУВАТИСЯ, ЗГРОМА́ДЖУВАТИСЯ розм.; ЗОСЕРЕ́ДЖУВАТИСЯ, КОНЦЕНТРУВА́ТИСЯ, СТЯГА́ТИСЯ, НАСУВА́ТИ перев. док., розм. Словник синонімів української мови
  5. наперти — Напе́рти, -ся см. напірати, -ся. Словник української мови Грінченка