напивати
НАПИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАПИ́ТИ, п'ю́, п'є́ш, док., розм.
Випивати яку-небудь кількість чогось.
– Що він зробив? – допитував Яць .. – Продав [ґрунт], і не знаю за кілько [скільки]. Вже другий тиждень напиває десь (І. Франко);
– А нащо ж ви радите оддати Гафійку в найми? – Раджу. Однаково пропаде дівка. Наїсть, нап'є вдома, тобі ж гірше буде... А їй одна доля – у наймах (М. Коцюбинський);
// Випивати що-небудь на якусь суму грошей.
– Ось, багато напили, наїли, один втік, а цей неплатоспроможний! – швидко тараторила офіціантка (І. Цюпа).
Словник української мови (СУМ-20)