напилий

НАПИ́ЛИЙ, а, е, заст.

Який напився; п'яний.

То бусурмани, чи язика піймали, Чи напитого чоловіка пізнали, За табір чверть милі одбавляли, Молодого Коновченка постріляли (з думи);

В походах напилого козака карано смертю (П. Куліш).

Значення в інших словниках

1. напилий — -а, -е, діал. П'яний, хмільний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. напилий — Напи́лий, -а, -е Пьяный, хмѣльной. Н. Вол. у. То безбожні бесурмени теє зачували, напилого козака зараз познавали. Макс. (1849), 86.  Словник української мови Грінченка