напилий
НАПИ́ЛИЙ, а, е, заст.
Який напився; п'яний.
То бусурмани, чи язика піймали, Чи напитого чоловіка пізнали, За табір чверть милі одбавляли, Молодого Коновченка постріляли (з думи);
В походах напилого козака карано смертю (П. Куліш).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me