напилий
Напи́лий, -а, -е
Пьяный, хмѣльной. Н. Вол. у. То безбожні бесурмени теє зачували, напилого козака зараз познавали. Макс. (1849), 86.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- напилий — -а, -е, діал. П'яний, хмільний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- напилий — НАПИ́ЛИЙ, а, е, заст. Який напився; п'яний. То бусурмани, чи язика піймали, Чи напитого чоловіка пізнали, За табір чверть милі одбавляли, Молодого Коновченка постріляли (з думи); В походах напилого козака карано смертю (П. Куліш). Словник української мови у 20 томах