напиток
НАПИ́ТОК, тку, ч., розм.
Те саме, що напі́й.
Купував я твоїй дочці солодкі напитки, Були в мене два жупани – тепер нема й свитки (П. Чубинський);
Видно було, що той наркотичний напиток більше дає йому сили, ніж їжа (А. Кримський);
– Стіл зі всіма їхніми напитками і наїдками почав нудити мене, і не такою гарною здається Тетяна (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)