напиток
НАПИ́ТОК, тку, ч., розм. Те саме, що напі́й.
На столі білий як сніг обрус, добірні страви й напитки (Л. Укр., III, 1952, 472);
В домі було все приготовлене для гостя,: в найбільшій кімнаті стояв стіл з наїдками й напитками (Хор., Ковила, 1960, 27).
Словник української мови (СУМ-11)