напластовуватися
НАПЛАСТО́ВУВАТИСЯ, ується, недок. НАПЛАСТУВА́ТИСЯ, у́ється, док.
1. Розміщуватися пластами, шарами; нашаруватися.
– Забуваєте, мабуть, Майстре, – таки мусив йому відповісти, – як напластовується родючий ґрунт, гумус тобто. Порошина до порошини, корінець до корінця (Р. Федорів);
В поезії М. Рильського “Ці яблука так передчасно спілі” образи напластовуються один на одний, ніби для того, щоб створити єдиний суцільний, вилитись у загальний, всевладний (з навч. літ.).
2. перен. Приєднуватися до чого-небудь, перев. до основного, первісного.
Сценічні розуміння Саксаганського напластовувалися як внаслідок творчих взаємин з Кропивницьким-артистом, так і під впливом Кропивницького-режисера і драматурга (з наук. літ.).
3. тільки недок. Пас. до напласто́вувати.
Словник української мови (СУМ-20)