наплід

НА́ПЛІД, лоду, ч., розм., зневажл.

Потомок, нащадок.

Здавен постав у нас переказ між ратайства, Що кодло се з зерна невірного взялось, – З якогось наплоду між руссю азіатства, Що в нашу чисту кров отрутою вплелось (П. Куліш).

Значення в інших словниках

1. наплід — на́плід іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. наплід — -лоду, ч. 1》 Те саме, що приплід. 2》 Діти, нащадки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. наплід — Наплід, -лоду м. Приплодъ; потомки. Щоб ви самі... околіли, превражі дуки, з своїми жінками і з усім наплодом. К. Бай. 43.  Словник української мови Грінченка